ОДНОКРОВНИК, КА,
Однокровник, ка, м. Родственникъ, единокровный. Зміев. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 41.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ОДНОЛІТКА, КИ, →← ОДНОКРИЛИЙ, А, Е.